Ви просто робили свої справи — може, працювали, може, ходять по магазинах, — але все змінилося в одну мить. В один момент ви перебуваєте у звичайному місці, а в наступний — у нескінченному жовтуватому лабіринті забутих кімнат. Повітря густе, а флуоресцентні лампи над головою гудять у рівному, нервувальному ритмі. Запах сирого килима та старого, затхлого повітря наповнює ваші почуття, і всепоглинальне відчуття втраченості зафарбовується.